Головна| Сік чи нектар - споживач має право обирати.

Сік чи нектар - споживач має право обирати.


 З настанням перших холодів, більшість із нас помічають, що їхній організм починає вимагати посиленої вітамінної «підзарядки». Тож традиційно зростає попит на різноманітні соки, вибір яких в торгівельній мережі нині доволі великий. В середньому за даними фінансово-аналітичної групи Pro-consulting, за рік кожен українець споживає близько 9 літрів продукції з такою назвою. Це, звичайно ж, не так багато в порівнянні з європейцями (30-40 літрів в рік) та американцями (60 літрів в рік), втім, кожен з нас сподівається, що розплачуючись в супермаркеті за пакетик соку, він робить посильний вклад в скарбницю свого здоров’я.

Проте, як свідчить практика, вміст пляшки чи пакету з соковитими плодами на етикетці, далеко не завжди виправдовує очікування споживача. Тож спробуємо розібратися чому так відбувається?
 
В Україні чинні державні стандарти ДСТУ 4008-2001 «Консерви. Соки фруктові, овочеві та овоче-фруктові для дитячого харчування. Технічні умови», національний стандарт України ДСТУ 4283.1:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Частина1. Терміни та визначення понять» і ДСТУ 4283.2:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Частина 2. Номенклатура та вимоги». У відповідності з останнім натуральний сік – це «рідкий продукт, отриманий з їстівної частини одного чи декількох видів стиглих, свіжих або збережених охолодженими фруктів і/або овочів механічною дією, та законсервований фізичним способом, окрім обробляння іонізуючим опромінюванням, здатний до збродження, але незброджений, який має відповідний колір, смак та аромат, властиві фруктам та овочам після термічного оброблення».
 
Нерідко на етикетці можна прочитати «сік відновлений із концентрату», що це означає? Концентрат соку є натуральною сировиною, яку отримують шляхом випаровування води з повністю зрілих фруктів та овочів. Концентрати використовують виробники, щоб з їх допомогою соки можна було легше зберігати і перевозити, і люди могли пити апельсиновий, ананасовий та інший сік з фруктів, які в Україні не ростуть. Тож сік відновлений – це «продукт, отриманий доданням до соку концентрованого натурального і/або пюре підготовленої питної води з одночасним відновленням аромату доданням натуральних ароматизаторів чи без відновлення аромату».
 
Крім того, розрізняють ще сік з м’якоттю – це «рідкий продукт, отриманий механічним відділенням рідкої фази фруктів, овочів, або їх суміші з частиною м’якоті та/чи отриманий змішуванням густої фази їстівної частини фруктів, овочів або їх суміші (пюре і/або концентрованих натуральних соків) з сиропом з цукру, сахарів та/або меду натурального з одночасним відновленням аромату чи без відновлення аромату».
Якщо на маркованні значиться «нектар» - це «рідкий продукт, отриманий змішуванням соку натурального, та/або соку концентрованого натурального та/або пюре натурального, та/або пюре концентрованого натурального з підготованою питною водою, і/або цукром чи сахарами, цукровим сиропом, і/або натуральним медом з одночасним відновленням аромату або без відновлення аромату, здатний до зброджування, але незброджений, що може містити добавки, законсервований фізичним способом, окрім обробляння іонізувальним опромінюванням». Вміст плодової частини згідно вимог стандартів у нектарах коливається від 25% для гранатового нектару до 50% для нектару із яблук.
 
Мінімальна частка плодової частини в морсі ще менша – 18%. Згідно визначення, яке наводиться у державному стандарті – це «рідкий продукт, отриманий із свіжих і/або заморожених ягід, фруктового соку чи з концентрованого натурального фруктового соку і/або пюре, змішаних з підготовленою питною водою та цукром (сахарами), чи цукровим сиропом або іншими підсолоджувальними речовинами, законсервований фізичними способами, окрім обробляння іонізувальним опромінюванням».
 
Якщо Вам до рук потрапив фруктовий коктейль, масова частка плодової частини в ньому має становити не менше ніж 15%. Це «рідкий продукт, отриманий із суміші соків і/або концентрованих соків з додаванням підготовленої питної води, молочних добавок, шматочнів фруктів і/або овочів, а також харчових добавок (ароматизаторів, загускників тощо), законсервований фізичними способами, окрім обробляння іонізувальним опромінюванням».
 
У продукції з позначенням «напій соковий» плодова частина має становити мінімум 10%. Це «рідкий продукт, отриманий змішуванням соків, і/або пюре, концентрованих соків, концентрованого пюре з одного або декількох видів плодів із підготованою питною водою, цукром (сахарами), цукровим сиропом, або іншими підсолоджувачами, законсервований фізичним або хімічним способами».
 
Отже купуючи сік, потрібно спершу переконатися, що саме це слово зазначене на маркованні. Адже напис «нектар» чи «соковий напій» інколи друкують дрібним шрифтом та ще й на зворотньому боці упаковки, в той час, як на лицьовій його стороні красується великими літерами лише назва «Яблучний», «Виноградний», «Апельсиновий» і таке інше. До того ж, упаковку, зазвичай «стилізують» під продукцію для дітей (на ній зображені яскраві казкові персонажі та соковиті фрукти). Розрахунок очевидний: дитина тицьне пальчиком — і мама неодмінно купить не вчитуючись у «деталі».
До речі, окрім меду та цукру державними стандартами також не забороняється додавати у соки, зокрема, відновлений та сік з м’якоттю, натуральні фруктові ароматизатори, яблучну, аскорбінову, винну, лимонну кислоти, вітаміни, мінеральні речовини або їх комплекси та діоксид вуглецю, окрім соків призначених для дитячого харчування. Якщо в сік додається цукор (сахароза, глюкоза, фруктоза), на маркованні повинно бути зазначено, що він «підсолоджений» або «з цукром». У овочевих соках можуть бути присутніми сіль та спеції.
 
При виготовленні соку з двох та більше видів фруктів чи овочів на споживчому пакуванні зазначають їхні назви, розташовані в порядку зменшення їх масових часток в продукті. Соки можуть бути освітлені (фільтровані) та неосвітлені (містити дрібні компоненти клітинної структури), за винятком виноградного, який завжди продається освітленим.
 
А ось додавати в соки, які призначені для дитячого харчування ароматизатори, штучні барвники, консерванти  - заборонено. Хіба що деякі недобросовісні виробники вдадуться до цих крайнощів підпільно, на свій «страх і ризик».
Наприклад, натуральний гранатовий сік має здатність швидко окислюватись, що може негативно вплинути на його забарвлення, тож за допомогою барвника цілющій рідині з теплих країв інколи намагаються надати більш «товарного» вигляду. Між іншим, лабораторна «ідентифікація» гранатового соку коштує близько тисячі гривень, в той час, як з держбюджету подібні випробування не фінансуються. Звичайно, в разі, якщо продукція на повірку виявиться фальсифікатом, виробник має відшкодувати витрати на її дослідження, якщо ж заборонених речовин у соці не виявлять, дослідження проводять коштом структурних підрозділів Держспоживстандарту України.
 
Та найчастіше фальсифікацію натуральних соків здійснюють шляхом розбавлення їх водою чи заміни частини розчинних натуральних сухих речовин цукром або сумішшю цукру і органічних кислот (яблучної, лимонної та інших).
 
Також варто звернути увагу на термін придатності і зовнішній вигляд упаковки. Якщо паперова упаковка вицвіла, але дати свідчать, що товар ще не прострочений, то це говорить про неправильні умови зберігання. Тобто, продукт напевно зіпсований.
Полтавщина не може похвалитися великою кількістю виробників сокової продукції. З початку року фахівцями ДП «Полтавастандартметрологія» перевірено ТОВ «Пирятинагроконсерв». За результатами перевірки встановлено, що партії соку березового з цукром та березово-яблучного купажованого в скляних банках відповідали вимогам стандартів. Крім того, було перевірено товариство з обмеженою відповідальністю «Дін-Сервіс», яке спеціалізується на оптовій торгівлі продуктами харчування. Зокрема, в поле зору держінспекторів потрапили партії нектарів абрикосового з м’якоттю, виноградно-яблучного, яблучно-вишневого та ананасового (торгівельної марки «Я+Сім’я» виробник: ТОВ «Фрут Майстер Фудс») та партія нектару  виноградно – яблучного освітленого (виробник: ВАТ "Вінніфрут"), яку оптом реалізовувала Полтавська філія закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Вікторія", усі вони відповідали вимогам стандартів.
 
Загалом протягом першого півріччя поточного року територіальні органи Держспоживстандарту України провели 16 перевірок за дотриманням стандартів, норм та правил під час виробництва, зберігання та оптової реалізації сокової продукції. На 6-и із них виявлені порушення вимог чинних стандартів. Всього протягом вказаного періоду було перевірено соків на загальну суму близько 500 тисяч гривень, забраковано 18% перевіреної продукції. Зокрема, через те, що фактичний склад деяких з них відрізнявся від обіцяного на етикетці. Про їх вид (відновлений, освітлений, купажований) проінформували споживачів теж далеко не всі виробники. Крім того, не всі підприємства дотримувались періодичності контролю продукції за показниками безпеки та фізико-хімічними показниками.
 
Так, на одному з підприємств із виробництва сокової продукції на Миколаївщині у партії ягідно-фруктового нектару з натуральним екстрактом женьшеню серії «Мультиактив» з використанням концентрованого соку виявили ароматизатор, ідентичний натуральному «Малина», непередбачений нормативною документацією. Партію цієї продукції заборонили до реалізації, видано припис про усунення порушень.
Всього за результатами державного нагляду підприємствам-порушникам видано 12 приписів про заборону реалізації окремих партій продукції, 8 приписів про заборону реалізації всієї продукції, накладено 6 штрафних санкцій на загальну суму близько 12 тисяч гривень, чотирьох посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності.
 
Джерело: http://poltavastandart.org
Для споживачів
Від якості влади - до якості життя!
Знак якості Знак якості
Знак антиякості Знак антиякості
Опитування
Чи захищає влада ваші споживчі права?