Головна|Новини

Захист від захисників, або Під котком Держспоживінспекції

14.04.14

"Насправді це одна з найбільш корумпованих структур на ринку. Якщо не найкорумпованіша... Туди переважно йшли бізнесмени. Випадкових людей там немає. Наприклад, на посаду директора центру стандартизації і метрології у Сімферополі прийшов директор макіївського цвинтаря", — так охарактеризував Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів (ДСІ) один із її колишніх керівників, що кілька років очолював Держстандарт (із нього й виросла Держспоживінспекція) та розвивав службу захисту прав споживачів.

Нині йому теж доводиться захищати відоме підприємство від претензій та непомірних штрафів Держспоживінспекції. Причому захищати успішно, чого поки що не скажеш про інших представників мережевого рітейлу побутової й електронної техніки, перед яким уже стоїть руба питання існування через безперервні штрафи, сума яких упевнено перевищила півтора мільярда гривень...

Під котком Держспоживінспекції

"Немає такого магазину, в якому б не було порушень" — фраза, добре відома в ДСІ. Але ніколи ще в історії цієї структури не виписували таких гігантських штрафів. "Якщо ми й накладали штрафні санкції, то мільйонів не було. Був мінімальний план на квартал, але в розумних межах. Ну нехай 200 тис. Однак передусім звертали увагу на якість товару", — це слова працівника Держспоживінспекції, який зі зрозумілих причин не захотів себе називати. 

Отже, під коток державних захисників прав споживачів потрапила ціла галузь — відомі рітейлери, що займають понад 40% ринку побутової та електронної техніки (ПЕТ) — мережі "Ельдорадо", "Фокстрот", Comfy, "Алло"... Щоб хоч якось протистояти необґрунтованим, на їхню думку, претензіям, вони (конкуренти у сфері бізнесу) об'єднали свої зусилля. Їх також підтримують представництва компаній-виробників, що імпортують продукцію торгових марок Indesit, Philips, Samsung, Delongi, Bosh and Siemens, Sony та ін.

"У головному ми єдині — разом запропонували ринку прозору модель бізнесу, коли виробник відкриває в Україні торговельну компанію й імпортує товар прямо з заводу на свій склад, а великі торгові мережі купують за нашими брендами товар тільки з наших складів, — каже Сергій Максимов, гендиректор ТОВ "БСХ Побутова техніка" — дочірнє підприємство концерну Bosch and Siemens Homeappliances Group. — Таким чином, ми разом із рітейлерами гарантували покупцеві продаж тільки сертифікованої продукції".

Найбільш кричущі цифри й факти, викладені у зверненні продавців ПЕТ у люстраційний комітет при КМУ.

По мережі магазинів "Фокстрот".

"Без законодавчих підстав проведено позапланові перевірки понад 200 магазинів мережі. Причому одночасно й на виконання законодавства про захист прав споживачів, і по ринковому нагляду. Необґрунтовано нараховано штрафні санкції на 
1,6 млрд грн за нібито "створення перешкод" під час перевірок, а не за порушення прав споживачів. Розрахунок санкцій здійснювався без урахування визначених законом методик: за одні й ті самі порушення, виявлені в магазинах, на підприємство накладався штраф — не один, а сотні разів".

По мережі магазинів "Ельдорадо".

"Близько 220 одночасних позапланових перевірок тільки в період із 27.11.2013 р. по 05.12.2013 р. Систематичне поширення неправдивої й несумлінної інформації про торговельну мережу через ЗМІ. У листопаді 2013 р. нараховано понад 103 млн грн штрафів тільки за перевірками двох магазинів".

Процес не знижує обертів. Штрафи продовжують "штампувати" досі, ґрунтуючись на раніше зібраній інформації. Ось як коментує те, що відбувається, В'ячеслав Поврозник, виконавчий директор компанії "Фокстрот": "Проблема в тому, що документи, які вони вимагали, містяться в центральному офісі в одиничному екземплярі. Їх у магазинах бути не може. Це імпортні декларації, які можна подивитися, тільки прийшовши в бухгалтерію. Що роблять вони? Приходять у будь-який магазин і вимагають документ, що показує, як товар потрапив у країну. Ми відповідаємо: будь ласка, є імпортні декларації, але в центральному офісі — вул. Дорогожицька, 1, м. Київ. У відповідь — недопуск.

Згідно із законом, юрособу можна штрафувати один раз. У нас усі магазини перебувають на одній юрособі. А вони беруть і штрафують кожен магазин як окремого суб'єкта. Штрафи мультиплікуються відповідно до кількості магазинів. Я вже не кажу, що в них немає прямого права вимагати ці імпортні документи. Вони — не податкова, ВБЕЗ чи митниця...".

Природно, для проведення позапланової перевірки, тим більше такої масштабної, слід мати вагомі підстави. Інакше — очевидне перевищення службових повноважень. А закон, до речі, не передбачає, що це робиться на звернення народного депутата В.Бойка, чого, до речі, не було зафіксовано в парламенті як офіційний депутатський запит. Як це трапилося у випадку з мережею "Фокстрот". Як не передбачає закон, щоб позапланові перевірки здійснювалися за обтічною скаргою голови правління Спілки громадських організацій "Народна рада", навіть якщо ця структура є засновником ще однієї спілки ("Велика рада"), керівником якої був голова Держспоживінспекції Сергій Орєхов.

Проте лист "Народної ради" послужив причиною перевірки мережі "Ельдорадо" у вересні 2012 р., а схожий лист Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району в м. Києві, організації з незрозумілим юридичним статусом, призвів до тотальної перевірки мережі "Ельдорадо" у листопаді-грудні 2013 р.

А ще закон зобов'язує позапланових перевіряльників запастися згодою на перевірку центрального органа, яку мають видавати, якщо скарга справді містить конкретні вагомі підстави або факт порушень. Але й тут не склалося. Очевидний парадокс: суворо запитуючи з бізнесу, перевіряльники самі ігнорують вимоги закону, і їм це сходить із рук.

То, можливо, у цьому випадку мета виправдує засоби, тобто мова — про специфічний спосіб поповнення державного бюджету захисниками прав споживачів? І в цьому їхня велика заслуга? DT.UA поставило це запитання міністрові економічного розвитку і торгівлі України Павлу Шереметі, якому підзвітне відомство С.Орєхова.

"Якщо ми підемо таким шляхом, то наступний логічний крок — націоналізація всього бізнесу. Місія Держспоживінспекції, на мій погляд, полягає не в наповненні грішми бюджету, а в захисті прав споживачів. І непогано було б запитати самого споживача, що він із цього приводу думає. Адже функцію захисту його прав могли б, приміром, виконувати й приватні асоціації. І ще велике питання, чи потрібен державний орган, який захищає споживача. Тим більше що ми всі дуже добре знаємо результати такого захисту".

Порятунок потопаючих

У відчаї торгові мережі побутової техніки й електроніки звернулися до нового керівництва Мінекономрозвитку з проханням розслідувати дії державних службовців — голови Держспоживінспекції України Сергія Орєхова та його першого заступника Володимира Вільчинського. Міністр П.Шеремета розпорядився провести перевірку Держспоживінспекції. Реакція була, м'яко кажучи, нестандартна. У ЗМІ почалася кампанія з дискредитації міністра. Люди старої системи, наскрізь просякнутої корупцією й грошовими потоками, які текли в "сім'ю", замість того, щоб прищулити вуха, обвинувачують у корупції нового керівника. Не люблять грізні перевіряльники, коли перевіряють їх самих. Повторюється історія 2004 р., коли стара команда намагалася утримати під собою насиджені крісла.

"По-перше, перевірка пов'язана з безліччю скарг. І не тільки тих рітейлерів, на яких він (С.Орєхов. — Ред.) вказує. По-друге, ці скарги підтримали основні бізнес-асоціації в Україні. Передусім Європейська бізнес-асоціація, — коментує Павло Шеремета. — Нарешті, не маючи можливості впродовж двох тижнів зустрітися з паном Орєховим (бо він був на лікарняному), я вирішив відрядити комісію для вивчення цього питання. Реакцію ви бачите самі. Комісія перевіряла два тижні. Тепер працює над висновками. Обіцяю, що їх буде оперативно оприлюднено".

Отож скоро ми дізнаємося, чи вдасться пересидіти "лихоліття" С.Орєхову та його першому заступнику В.Вільчинському, які навряд чи почуваються комфортно при новій владі. Тим більше що для ринку не секрет, наприклад: уродженець Макіївки Сергій Орєхов є креатурою пана Клюєва. Його призначено в Київ із посади начальника Головного донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів. Та й його молодому заступникові, чий прихід у ДСІ (із СБУ) дивним чином збігся з початком кампанії з перевірки "Фокстроту", настрою не додає, як мінімум, ще один факт. (Указом президента від 03.10.2013 р. його призначено першим заступником голови ДСІ, а 11.10.2013 р. датовано лист нардепа В.Бойка). Редакція має документи, які підтверджують факт порушення кримінальної справи. Фабула її така: "...зловживаючи службовим становищем, всупереч чинному законодавству, у період 05.11.2013 р. і 06.11.2013 р. направив територіальним підрозділам держінспекцій у м. Києві, Одеській, Донецькій, Волинській, Дніпропетровській, Полтавській, Херсонській, Хмельницькій та інших областей доручення №... про проведення позапланових перевірок. У результаті виконання даного доручення, службові особи територіальних підрозділів ДСІ у зазначених областях провели позапланові перевірки і за їхніми результатами, перевищуючи свої службові повноваження, переступаючи межі норм чинного законодавства, наклали ... штрафні санкції на суму понад 500 млн грн. Чим паралізували нормальну діяльність підприємства".

Скажемо більше — галузь під загрозою банкрутства, адже, щоб заплатити такі штрафи, рітейлерам необхідно не один раз продати бізнес.

Штрафи є. 
Контрафакту немає

Диявол, як відомо, ховається в деталях. Якщо повернутися до звернення народного депутата В.Бойка в Генпрокуратуру, неважко помітити, що він, хай і бездоказово, але просив перевірити мережу "Фокстрот" на предмет продажу "контрафактної продукції та товарів, які не сертифіковані (заборонені для продажу) в Україні". Завдання на перевірку прокуратура перенаправила МВС і ДСІ. 

У результаті депутат отримав відписки, копії яких він надав DT.UA. З листів-відповідей видно, що МВС у м'якій формі повідомило: обвинувачення в контрафакті необґрунтоване (спочатку необхідно надати заяву про порушення авторських прав), а сертифікація взагалі не перебуває в компетенції міліції.

А ось ДСІ, судячи з усього, виявила гіпертрофовану запопадливість. Відомство, попри поставлене депутатом цілком конкретне запитання, взялося перевіряти все що тільки може. До того ж не соромлячись повідомити про це у своєму листі народному депутату. Так, пан Вільчинський доповів тезкові Бойку про низку порушень, які вдалося "накопати" доблесним захисникам прав споживачів. Ось тільки не спромігся згадати, що ні контрафакту, ні продажу несертифікованої продукції так і не вдалося зафіксувати. Зате вдалося оштрафувати. Та так, що мало не здалося. А фактично ж ішлося про формальні порушення, пов'язані з недосконалістю законодавчої бази.

Санкції для контролера

Однак мало просто вирішити конфлікт природних антагоністів — бізнесу та чиновників. Потрібно зробити все, аби такі колізії між ними більше не повторювалися. Так, начальник відділу експертизи юруправління ДСІ Тетяна Бенціанова радить: "Щоб таких штрафів не було, необхідно змінювати законодавчу базу".

Їй вторить Сергій Максимов: "Проблема України насамперед у безумному законодавстві, яке не обмежує інспекторів у доступі до документів. Для того, щоб переконатися в безпеці приладу, від нас інколи вимагають конструкторські креслення, за якими цей прилад можна зробити. Але ж це комерційна таємниця. Немає такої міжнародної практики".

Серед найважливіших рекомендацій, розроблених мережовиками спільно з Європейською бізнес-асоціацією, — корекція Правил використання національного знака відповідності таким чином, щоб він наносився або на сам виріб, або на його етикетку, тару, упаковку, експлуатаційну чи товаросупроводжувальну документацію. Адже досі перевіряльники не утруднювали себе його пошуками, як і пошуками інформації про виробника. Пояснює Олексій Конашевич, начальник юридичного відділу "Фокстроту": "Інспекція хотіла бачити ці дані виключно на товарі. Хоча, за законом, мали перевірити і упаковку, і супровідну документацію... Відповідно, малювали порушення, хоча порушень немає".

Згідно із запропонованими змінами, інформація про виробника надається в декларації про відповідність або іншій супровідній документації. Якщо ж він не є резидентом України, то може надаватися англійською мовою.

Не забули при корекції законодавства й про найбільший "кийок", що активно використовується перевіряльниками для виписки астрономічних штрафів, коли однобічно трактували елементарну неможливість надати їм документ як створення перешкод для перевірки. Штраф у такому разі розраховувався на розсуд перевіряючих, виходячи з наданого законом діапазону, — 1—10% від суми продажів за попередній місяць. Тепер, по-перше, конкретизоване саме поняття "створення перешкод" і, по-друге, виключена можливість неадекватних за своїми розмірами штрафів. Адже чиновницька спритність дозволяла торгуватися: "Можу штраф порахувати від обороту всієї мережі, а можу — від обороту магазину, можу — 1%, а можу — 10%".

Не забули й про перевіряльників. Спеціально, щоб ті не розслаблялися, передбачено накладення штрафу й на посадових осіб-порушників. У розмірі 1—10% вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць. Вам це нічого не нагадує? При такому батозі їм явно не захочеться з надуманих причин зривати роботу підприємства.

***

Ми не знайшли їй документального підтвердження, але на ринку досі ходить інформація, як на межі 2013 р. відбулася спецоперація з затримання співробітників із захисту прав споживачів, які приїхали в Київ на нараду з новорічними подарунками... сумками грошей. І були затримані правоохоронними органами. Потім проводилося слідство, але справу "зам'яли". Отже, корупціонери відбулися легким шоком, — система берегла себе та своїх поплічників. Для її повного викорінення у країні знадобиться ще не одна спецоперація...

Коментарі експертів

Максим БАЙДИК, директор юридичного департаменту мережі "Ельдорадо":

— Щоб зрозуміти, чи має право регіональний керівник ДСІ приймати рішення про накладення штрафу від 1 до 10% з обороту за створення перешкод у проведенні перевірки, ми надіслали запит у Національне агентство з питань державної служби: "Чи є працівник регіонального органу захисту прав споживачів посадовою особою центрального органу?". І нам відповіли, що не є ні за своїм статусом, ні за повноваженнями. Відповідно, керівники регіональних органів, які підписали постанови про накладення штрафних санкцій нібито за створення перешкод у проведенні перевірки, вже однозначно перевищили надані їм повноваження. Адже у ст. 23 Закону "Про захист прав споживачів" сказано, що штраф 1—10% вартості продукції застосовується при створенні перешкод у проведенні перевірки службовим особам центрального (!) органу виконавчої влади...

Геннадій ВЕРБИЛЕНКО, генеральний директор мережі Comfy:

— Проблема ж полягає в нецивілізованому роздробі. Він є чинником нечесної конкуренції та джерелом ризику для покупця. Організований рітейл прозорий. Постачальники теж частково беруть на себе захист прав споживачів.

В'ячеслав ПОВРОЗНИК, виконавчий директор мережі "Фокстрот":

— Проблема на ринку є, але не в нас. Наведу наочний приклад. Усі знають, що iPhone офіційно не сертифіковано в Україні. Проте частка ринку iPhone — 8%. Торгують ними кілька компаній, не соромлячись вішати великі рекламні борди. Я переконаний, що коли туди хтось від Орєхова й заходив, то тільки щоб узяти валізу й піти. Адже припустити по-іншому, чому ці компанії торгують несертифікованою продукцією, важко. При цьому всі заступники Орєхова ходять із iPhonе.

Та якби в нас був контрафакт, із нами б розірвали договори постачальники! Вони ж моніторять наші магазини щотижня.

— Який ви бачите вихід із протистояння з ДСІ?

— Ідеальний вихід — це створення комісії, яка проведе незаангажоване розслідування і визнає всі претензії до нас незаконними. Другий варіант — скасування всіх попередніх рішень за перевірками і призначення нової перевірки у присутності постачальників та журналістів. І зміна законодавства так, щоб виключити всі неоднозначні норми, які використовуються чиновниками для збагачення, а не для реального захисту прав споживачів.

 

Джерело: Дзеркало тиждня

Для споживачів
Від якості влади - до якості життя!
Знак якості Знак якості
Знак антиякості Знак антиякості
Опитування
Чи захищає влада ваші споживчі права?