Головна|Новини

Союз споживачів України звернувся до керівництва країни через зловживання на ринку нафтопродуктів

23.09.14

 

ВГО «Союз споживачів України» звернувся до Президента України, Прем'єр-міністра України, Міністра енергетики та вугільної промисловості України, а також до Національного агентства з акредитації України щодо фактів  зловживань на вітчизняному ринку нафтопродуктів. 

 

Зокрема, у листі до Президента України П.О.Порошенко йшлося про наступне:

 

"Протягом тривалого часу Союз споживачів України проводить роботу по виявленню на споживчому ринку України неякісної, фальсифікованої та контрафактної продукції яка представляє загрозу для життя та здоров‘я споживачів та наносить матеріальні збитки їх майну. Результати нашої роботи ми доводимо до відома громадян через засоби масової інформації, а також інформуємо органи влади та правоохоронні органи для прийняття відповідних заходів реагування.

Багаторічний досвід діяльності нашої організації дозволяє зробити висновок, що за останні роки відбулася повна руйнація вітчизняної системи технічного регулювання (стандартизація, метрологія, оцінка відповідності, акредитація) і, як наслідок, зазнала занепаду система захисту прав споживачів. Розроблені поспіхом недолугі реформи в адміністративно-управлінській діяльності, у тому числі і в системі технічного регулювання, призвели до суттєвого погіршення якості та безпеки життя громадян, зниження конкурентоздатності вітчизняних товаровиробників, зростання корупції у державному апараті та посилення соціальної напруги в суспільстві.

Сьогодні Україна докладає неймовірних зусиль для захисту свого європейського вибору та демонструє всьому світу прагнення долучитися до європейських цінностей, зокрема права споживача на захист своїх інтересів та гарантування з боку держави безпечності товарів, що знаходяться на ринку. Ключовим елементом в цьому контексті виступає система технічного регулювання, яку на жаль, сьогодні практично повністю знищено, а її залишки перейшли на “обслуговування” тіньових схем і приватних осіб, зрозуміло - на шкоду державним і суспільним інтересам. Система сертифікації не тільки набула ознаки формальної, а ще й перетворилася на одну із найпотужніших корупційних схем в країні.

Система захисту прав споживачів та ринкового нагляду, які б мали убезпечити споживачів від неякісної та небезпечної продукції, не працює належним чином через відсутність бюджетного фінансування на відбір зразків та лабораторні випробування.

Одним із яскравих прикладів може слугувати ринок нафтопродуктів, ситуація на якому має стійку тенденцію до погіршення. Особливе занепокоєння суспільства викликає не лише стрімке зростанням цін на основні види пального, які майже досягли рівня європейських, але й сумнівна якість нафтопродуктів, доля яких на ринку складає за різними підрахунками від 20 до 40%. Слід зазначити, що стурбованість Союзу споживачів України з цього питання поділяють і професійні об‘єднання автоперевізників та автовиробників, які також зазнають значних збитків від неякісного палива. Більше того, в умовах проведення активних заходів в зоні АТО, якість нафтопродуктів, якими заправляється наша військова та інша техніка, має відповідати найвищим стандартам та контролюватися найсуворішим чином, тим більше що понад 50% імпорту приходиться на країни Митного союзу, з якими у України в останні часи не найкращі торговельні відносини. І в цьому контексті, коли мова фактично йде про збереження людського життя, питання якості нафтопродуктів набуває надзвичайної гостроти.

Сьогодні потреби вітчизняного ринку нафтопродуктів майже на 70% забезпечуються за рахунок імпорту. Сталося це виключно через недалекоглядну політику вітчизняних нафтопереробників, які ще у 2005 році домінували на внутрішньому ринку (95%), але замість того, щоб вкладати кошти в модернізацію виробництва, докладали значних зусиль для лобіювання збереження своєї монополії на виробництво низькоякісного палива. У зв‘язку із цим розроблені на основі європейських стандартів ДСТУ 4839:2007 (Бензини автомобільні підвищеної якості) та ДСТУ 4840:2007 (Паливо дизельне підвищеної якості) були прийняті лише у 2007 році, а їх впровадження неодноразово переносилося. Фактична заміна застарілих стандартів відбулася лише у 2013 році. За цей час споживачам, їх майну та навколишньому середовищу була завдана значна шкода, а для держави була втрачена ціла стратегічна галузь національної економіки.

Прийняття Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив надало поштовх для виправлення ганебної ситуації на ринку нафтопродуктів. Фактично, країна почала переходити до європейських принципів контролю ринку, відповідно до яких відповідальність за безпечність продукції лежить на особі, що вводить товар на ринок, тобто на виробникові або імпортерові. При цьому, в цілком ринковий спосіб регулювання, процедури оцінки відповідності відіграють в цій системі суттєву роль для недопущення надходження на ринок неякісної продукції.

Втім, така ситуація не влаштовує окремих представників бізнесу з імпорту та реалізації нафтопродуктів, які ініціювали широкомасштабну кампанію, метою якої є відміна положень Технічного регламенту або відтермінування його застосування (як це було з ДСТУ 4839:2007 та ДСТУ 4840:2007). Підставою для цього став той факт, що даний Технічний регламент викликає у них необхідність зміни напрацьованих роками схем роботи (фактично корупційних схем сертифікації). На жаль, ці схеми за активної участі представників державної системи технічного регулювання, вже встигли адаптуватися до нових умов, адже на даний час Технічний регламент не має Порядку визначення випробувальних лабораторій (центрів) оцінки якості бензинів та палив (дизельних, суднових та котельних), який має бути затверджений наказом Міненерговугілля України. Саме відсутність цього наказу створює умови для всіляких зловживань під час видання сертифікатів відповідності.

На превеликий жаль, низка органів центральної виконавчої влади встали на захист існуючої системи беззаконня та зловживань в державній системі технічного регулювання. Так, Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, яку фактично ліквідовано Постановою КМУ від 30.04.2014 №252, проводить наради за участю незначної кількості зацікавлених представників бізнесу та огульно звинувачує Міненерговугілля України у побудові корупційних схем. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в особі Департаменту технічного регулювання та Національного агентства з акредитації України, категорично проти прийняття Порядку визначення випробувальних лабораторій (центрів) оцінки якості бензинів та палив (дизельних, суднових та котельних), адже він не тільки викриває напрацьовані схеми незаконного збагачення вузького кола чиновників та співробітників державних підприємств, але і вказує на нікчемність існуючої системи акредитації, яку до цього часу не визнають європейські партнери, та зловживань у сфері оцінки відповідності. Підтвердженням цього може слугувати виступ на нараді в Мінекономрозвитку, яка відбулась 17.09.2014 року представника Асоціації операторів ринку нафтопродуктів Л. Косянчука, який фактично підтвердив, що сьогодні не виконуються процедури відбору проб при перетині кордону, адже за умови їх дотримання, затримки на митниці складали б від трьох до п‘яти діб, що неприйнятно для нафтотрейдерів. Таким чином можна стверджувати, що майже усі видані з 13 липня п.р. сертифікати є фальсифікованими.

Представники імпортерів нафтопродуктів та нафтотрейдерів лякаючи колапсом на ринку палива постійно вимагають від держави не втручатися в їх діяльність. Ідучи їм на поступки, держава фактично позбавляє своїх громадян конституційних прав.

Вже сьогодні побудована та активно працює сумнівна схема видачі сертифікатів відповідності на нафтопродукти у складі якої працює 10 Хіммотологічний Центр Департаменту постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України. Так за інформацією Мінекономрозвитку України, сьогодні практично всі випробування по Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив здійснюються саме в цій лабораторії.

Обурення викликає навіть не той факт, що лабораторія не має фізичної можливості проводити таку значну кількість випробувань на основі яких видаються сертифікати відповідності та проводить окремі випробування за неналежними методиками, які загалом дають невірну картину щодо якісних показників нафтопродуктів. Найголовніше, що вартість випробувань у вказаній лабораторії від чотирьох до п‘яти разів менша за економічно обґрунтовану та мінімальну по ринку. Такий результат досягається виключно за рахунок використання бюджетних коштів для покриття різниці у вартості випробувань. Фактично державою оплачуються усі видатки на утримання лабораторії (комунальні послуги, заробітна платня, закупка реактивів і т.ін.), а керівництво лабораторії за рахунок держави займається комерційною діяльністю, завдаючи таким чином значних втрат бюджету.

З урахуванням викладеного звертаємося до Вас, вельмишановний Петре Олексійовичу, з проханням:

- дати відповідне доручення Раді національної безпеки та оборони України організувати комплекс заходів із залученням представників Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Державної фіскальної служби України та представників громадськості щодо перевірки наведених фактів, у тому числі здійснити перевірку органів з оцінки відповідності, які отримали призначення на роботу за Технічним регламентом щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив на предмет належного виконання ними усіх процедур, від отримання заявки до видачі Сертифікату відповідності, а також випробувальні лабораторії, які залучалися цими органами з оцінки відповідності до проведення досліджень нафтопродуктів, у тому числі на предмет дотримання процедури відбору проб під час перетину товаром державного кордону.

Просили б інформувати нас по суті прийнятих рішень".

 

Прес-служба Союзу споживачів України

Для споживачів
Від якості влади - до якості життя!
Знак якості Знак якості
Знак антиякості Знак антиякості
Опитування
Чи захищає влада ваші споживчі права?