Головна|Новини

Щодо перспектив співпраці України та Митного союзу у сфері технічного регулювання: Аналітична записка НІСД

01.10.13

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ


Аналітична записка

 

Анотація

 

В аналітичній записці здійснено аналіз сучасного стану системи технічного регулювання в країнах Митного союзу та проведено його порівняння зі станом технічного регулювання в Україні. Визначено ризики для експорту з України до країн Митного союзу в наслідок відмінностей в системі технічного регулювання. Запропоновано заходи щодо подальшого розвитку співпраці України та Митного союзу у сфері технічного регулювання.

 

ЩОДО ПЕРСПЕКТИВ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ ТА МИТНОГО СОЮЗУ У СФЕРІ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

 

Ефективна система технічного регулювання є важливим компонентом привабливого бізнес-середовища будь-якої країни. Відповідно до Угоди про технічні бар’єри в торгівлі (УТБТ) Світової організації торгівлі (СОТ), така система не повинна обмежувати конкуренцію на ринку, у тому числі зовнішню конкуренцію, в той же час забезпечуючи належний рівень захисту здоров’я та безпеки споживачів, національної безпеки, захисту довкілля тощо. Хоча всі країни, вступаючи до СОТ, ратифікують УТБТ, національні системи технічного регулювання різняться між собою і не гарантують вільного доступу на національний ринок товарів з інших країн світу.

 

Звичайною практикою міждержавних зовнішньоекономічних відносин є реалізація політики захисту національних ринків, що нерідко призводить до фінансових втрат експортерів з третіх країн. Загалом УТБТ є рамковою угодою, що не забороняє країнам мати специфічні трактування технічних вимог до третіх країн; причому, якщо якась країна відчуватиме дискримінацію, вона має право звернутися до СОТ зі скаргою та ініціювати розгляд справи у судовій інституції СОТ.

 

Питання трансформації систем технічного регулювання посідають чільне місце й у політиці країн колишнього СРСР. На сучасному етапі розвитку інтеграційних об’єднань пострадянського простору (СНД, ЄврАзЕс, ЄЕП, МС) країнами-учасницями декларується готовність дотримуватися у питаннях взаємної торгівлі міжнародних принципів щодо недискримінації доступу на ринки. Такі положення, зокрема, містяться в Угоді про вільну торгівлю СНД, одним із учасників якої став Митний союз (МС) РФ, РБ, РК.

 

МС декларує, що системи регулювання в сфері стандартизації, а також порядок сертифікації засновані на міжнародних стандартах і нормах. Спільні органи МС встановлюватимуть основні умови стандартизації й сертифікації продукції, які мають забезпечувати безпеку товарів, сумісність і взаємозамінність товарів, якість товарів тощо. Список товарів, робіт і послуг, що підлягають обов’язковій сертифікації, а також порядок сертифікації затверджується відповідними органами МС.

Загроза скорочення поставок до країн МС для українських експортерів виникла після анонсування намірів МС запровадити нову систему технічних регламентів Митного союзу (рішення Комісії Митного союзу № 492, грудень 2010 р.) Відповідно до цього рішення, буде запроваджено 47 нових технічних регламентів, які стосуються значного обсягу українського експорту до МС. Причому старі регламенти будуть чинними лише до 2015 р. Виробники з країн поза МС повинні будуть забезпечити відповідність стандартів експортованої продукції чинним стандартам МС. За оцінками Асоціації «Постачальники Митного союзу», за умови збереження такого стану речей українські виробники ризикують опинитися в ситуації, коли понад 60 % виробленої ними продукції буде не допущено до реалізації на території Митного союзу. Підприємства, що експортують продукцію до МС, наражаються на ризик витіснення їх з ринку, якщо вони будуть змушені терміново змінювати виробництво й переходити на нові стандарти технічного регулювання.

 

Реформи, що відбулися у законодавстві та інститутах, що формують національну систему технічного регулювання за останнє десятиліття, підпорядковано дещо іншим орієнтирам, ніж в МС. Приєднання України та Росії до СОТ відбулося у різний час, на різних умовах та супроводжувалося різним обсягом зобов’язань щодо реформування системи технічного регулювання. Більше того, Україна, розпочавши реформу технічного регулювання на початку 2000-их років, взяла для себе у якості орієнтиру систему технічного регулювання Європейського Союзу. Водночас зміни, що відбулися в Україні, не створюють принципових перешкод у визнанні технічних стандартів, якими керується Україна, у МС.

 

Наразі в Україні діють декілька нормативних актів, що визначають послідовність дій виконавчої та законодавчої влади, зміст та строки прийняття тих чи інших рішень з питань реформування системи технічного регулювання. Частина намірів щодо реформування системи технічного регулювання була викладена у звіті Робочої Групи з питання приєднання України до СОТ і, відповідно, перетворилась на міжнародні зобов’язання країни після набуття Україною членства у цій міжнародній організації. Питання технічного регулювання також є одним з пунктів процесу набуття чинності Угоди про асоціацію Угоди щодо створення глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Одним із важливих аспектів євроінтеграційної стратегії держави є приведення системи технічного регулювання України у відповідність до acquis[1] ЄС.

 

5 липня 2011 року набрав чинності Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», який передбачає створення системи ринкового нагляду. За нової системи значно зменшується втручання держави на етапі виробничого процесу продукції, водночас на виробника покладається більша відповідальність із забезпечення відповідності виробленої продукції встановленим стандартам та технічним регламентам. Перевірка відповідності продукції встановленим вимогам здійснюється на етапі її виведення на ринок. Ключовим елементом реформи системи технічного регулювання в Україні є перехід від обов’язкової сертифікації продукції до оцінки її відповідності згідно з міжнародною та європейською практикою на основі впровадження технічних регламентів на певні види продукції, розроблених на базі європейських директив.

 

З нашої точки зору, співпраця України та МС у сфері технічного регулювання є перспективним та важливим напрямом поглиблення економічних стосунків України з цим об’єднанням. З метою розвитку такої співпраці доцільним видається наступне.

  1. Забезпечити постійну участь України у міждержавних комісіях та робочих групах, що стосуються питань технічного регулювання, зокрема – забезпечити включення українських представників до Координаційної ради ЄЕК з питань технічного регулювання.
  2. Утворити для обґрунтування змістовних аспектів співпраці Координаційно-експертну раду при Кабінеті Міністрів України для визначення проблемних питань, можливостей та шляхів узгодження технічних регламентів МС та України (ЄС), яка мала б діяти на засадах партнерства ділових об’єднань, науково-експертного середовища, профільних органів державної влади.
  3. Ініціювати міждержавний діалог на рівні представників влади, громадських організацій, підприємств з метою розробки спільного Плану дій або Дорожньої карти, що сприяли би взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та МС.
  4. У разі застосування обмежувальних заходів до українських експортерів з боку МС звертатися до органу СОТ з вирішення суперечок.

Зазначені рекомендації було, зокрема, обговорено та підтримано на засіданні міжнародного Круглого столу, організованого Національним інститутом стратегічних досліджень та Асоціацією «Постачальники Митного союзу», який відбувся 1 березня 2013 р. Учасники засідання, серед яких – представники наукових установ, ділових об’єднань, практичного бізнесу, органів державної виконавчої влади, народні депутати України.

 

Ситуація, що склалася в контексті співпраці України та МС у сфері технічного регулювання, акцентує увагу на необхідності відбудови вітчизняної системи технічного регулювання на новітніх засадах. Здійснення рівноправного діалогу з МС щодо провадження взаємоприйнятних норм технічних регламентів потребуватиме організаційної дієздатності та належної технологічної оснащеності українських органів технічного регулювання.

 

Відтак заходи нормативно-правової сфери щодо адаптації системи державного контролю і нагляду за безпечністю та якістю харчових продуктів до законодавства та існуючої практики Європейського Союзу мають супроводжуватися запровадженням практичних механізмів правової та матеріальної відповідальності за дотримання безпеки та технічних регламентів продукції, що реалізується на внутрішньому ринку.

 

Вирішення потребуватиме також низка суміжних проблем, які непрямим чином впливають на якість технічного регулювання в країні: протидія реалізації контрафактної продукції, контрабандному та «сірому» імпорту, детінізація роздрібної торговельної мережі тощо.

 

Відділ зовнішньоекономічної політики



[1] Acquis communautaire/Community acquis - правовий доробок Європейської Спільноти. Це сукупність спільних прав і зобов'язань, обов’язкових до виконання в усіх країнах - членах ЄС. Доробок постійно змінюється і узагальнюється.

Для споживачів
Від якості влади - до якості життя!
Знак якості Знак якості
Знак антиякості Знак антиякості
Опитування
Чи захищає влада ваші споживчі права?