Головна|Новини

Небезпечні мюслі: що ми купуємо під брендами відомих торговельних мереж?

16.02.14

Поняття «власна торгова марка» (ВТМ), яку ще зазвичай називають «приват лейбл» прийшло до нас з Заходу, як дієвий механізм для просування товарів на споживчому ринку.  

Продаж товарів за такою схемою здійснюється на основі співробітництва двох підприємств: виробника продукції та продавця, який реалізує товар під своїм брендом.

В теорії, таке співробітництво вигідне для всіх сторін, адже виробник отримує постійний канал збуту своєї продукції без додаткових витрат на рекламу, а продавець отримує товар, в ціну якого не закладені маркетингові витрати, що врешті-решт здешевлює товар і робить його більш привабливим для споживача. Втім, в наших реаліях, коли в гонитві за надприбутками торговельні мережі вимагають від виробника найнижчу ціну, останній, для збереження рентабельності досить часто змушений йти на обман споживача.

На підтвердження цього, Союз споживачів України провів дослідження якості продукції, що продається в торговельних мережах під власною торговою маркою. Предметом дослідження було обрано продукт здорового харчування, який представлений практично у всіх відомих торговельних мережах – мюслі.

«Так, було придбано десять зразків продукції в п‘яти мережевих супермаркетах: АТБ-Маркет (ТМ «Sladko»), Білла (ТМ «CLEVER»), Екомаркет (ТМ «Present»), Амстор (ТМ «Esto») та Сільпо (ТМ «Повна чаша»)» – пояснює Заступник Голови Правління ВГО «Союз споживачів України» Олег Цільвік.

Усі зразки продукції були відправлені на дослідження до лабораторії ДП «Укрметртестстандарт».

Результати дослідження виявилися досить цікавими і несподіваними. Насамперед з‘ясувалося, що у двох з п‘яти торговельних мережах, а саме АТБ та Амстор, реалізується продукція яка за своїми фізико-хімічними показниками (масова частка наповнювачів та масова частка зернової основи) не відповідає нормативним документам за якими вона виготовляється. Легше кажучи, виробник гарантує одні споживчі властивості та рецептуру продукту, а на справді споживач отримує зовсім інші, що грубо порушує право споживача на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, а також свідчить про обман споживача з боку торговельної мережі.  І це не зважаючи на те, що наприклад якість мюслі ТМ «Sladko», які виготовляються на замовлення ТОВ «АТБ-Маркет», гарантується компанією «АТБ-Маркет» про що чітко написано на зворотному боці етикетки.

І це ще не все. Дійсним здивуванням для представників Союзу споживачів України був той факт, що вся забракована лабораторією продукція, незважаючи на те, що була придбана у двох різних мережах і під різними «власними торговими марками» (ТМ «Sladko» та ТМ «Esto»), належала одному виробникові – ТОВ «ККС», м. Кіровоград, вул. Куйбишева 1є. 

Необхідно зазначити, що мюслі являють собою комплексний продукт харчування, базу якого складають злакові пластівці з додаванням горіхів, різноманітних сухофруктів, у тому числі екзотичних. Саме наявність останніх суттєво впливає на вартість кінцевого продукту. Тому ми вирішили провести додаткові дослідження продукції компанії «ККС», а саме п‘яти зразків мюслі під ТМ «Sladko» та ТМ «Esto», з метою визначення кількісного складу фруктової частини.

Цього разу зразки продукції були направлені до іншої лабораторії – «Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК».

Протокол дослідження підтвердив найгірші побоювання представників Союзу споживачів – виробник взагалі не контролює якість своєї продукції і, здається, розфасовує її «на око», без жодного додержання рецептури. А як ще можна пояснити, такі результати:

-       мюслі «Фруктові» ТМ  «Sladko» із чотирьох заявлених фруктів одного взагалі немає (яблуко), двох інших суттєво недостає (родзинки замість 5,2% в наявності лише 0,55%, а кураги – замість 1,8%, лише 0,31%), проте фініків виробник не пожалкував і поклав 21,34%, хоча задекларував їх вміст на рівні 15,5%;

-        мюслі «Тропік» ТМ  «Esto» із п‘яти заявлених фруктів два відсутні (манго і банан);

-       мюслі «Фруктові» ТМ  «Esto» виробником заявлені фінік, курага, родзинки та груша, а присутні банан, родзинки, курага та манго.

 

 

 

 

 

 

Практично в усіх зразках продукції компанії «ККС» були виявлені ті чи інші порушення. І це ще не проводилися дослідження на мікробіологію інгредієнтів.

Цікаво, як відреагують на виявлені факти правоохоронці та контролюючі органи? Чи буде притягнуто до відповідальності виробника неякісної продукції? Чи будуть, нарешті, вжиті торговельними мережами заходи, щодо належного контролю за якістю продукції яка надходить у продаж? Усі ці питання спробуємо висвітлити у подальших публікаціях. А поки що будьте пильними при обранні тієї чи іншої продукції, адже як показало останнє дослідження Союзу споживачів України – напис на етикетці не гарантує Вам нічого.

 

Закачати протокол випробувань фруктових мюслі >>>

Закачати протокол випробувань мюслі >>> 

 

Прес-служба Союзу споживачів України

Для споживачів
Від якості влади - до якості життя!
Знак якості Знак якості
Знак антиякості Знак антиякості
Опитування
Чи захищає влада ваші споживчі права?