Головна|Новини

Дмитро Степанюк: "Щоб якісно та безпечно жити - вчись захищати свої споживчі права"

12.04.12

10 квітня відбулася науково – практична молодіжна конференція «Формування світоглядної культури молодої особистості” у Криворізькому Національному Університеті.

Її організаторами виступили криворізькі міські громадські організації: Асоціація «Комсомолець Кривбасу», «Депутати органів місцевого самоврядування», ВГО «Союз споживачів України», «Центр з прав дитини», благодійна ВІЛ – сервісна організація «Шанс», Криворізький Національний Університет (кафедра філософії та соціальних наук), Криворізький міський методичний центр профтехосвіти та інші.

 

Співголовою конференції став Степанюк Дмитро Петрович - заступник голови правління ВГО «Союз споживачів України», голова рад Криворізьких міських громадських організацій Асоціація «Комсомолець Кривбасу», «Депутати органів місцевого самоврядування», народний депутат України 2 скликання, доктор філософії в галузі права. 

 

У своїй доповіді «Щоб якісно та безпечно жити - вчись захищати свої споживі права» він, зокрема, зазначив:

 

“Ще 20 років тому Україна перебувала в складі Радянського Союзу, де була повністю державна форма власності, а підприємництво переслідувалось законом. Економіка була плановою. Слово «споживач» мало негативне значення, так як не відповідало ідеологічній доктрині керівної комуністичної партії щодо визнання приватної власності. Держава жорстко контролювала якість і безпеку товарів, робіт та послуг і все, що не відповідало стандартам (ГОСТ) також переслідувалось законом. 

 

Але попри це  ринок був дефіцитним, бракувало вітчизняних товарів широкого вжитку і їх якість не відповідала досягненням на світових ринках. Радянські люди мріяли про імпортні автомашини високої якості, побутову та електронну техніку фірм з світовими брендами, але не мали змоги навіть при наявності грошей їх придбати без зв’язків в торгівлі, або якщо не належали до партійно-радянської номенклатури.

 

З переходом України в роки незалежності до ринкової економіки ринок став бездефіцитним, але гостро постали питання – де взяти грошей для придбання якісних товарів, а ринок заполонив фальсифікат та підробки, особливо продуктів харчування, води, медикаментів, бензину, будівельних матеріалів тощо. 

Бізнес не став соціально відповідальним. В його середовищі домінує часто-густо філософія дрібних крамарів. Особливо піднялись ризики безпеки життя та здоров’я споживачів України з вступом її до світової організації торгівлі (СОТ), де під виглядом зняття барєрів в торгівлі скасовується сертифікація, йде перехід на визнання стандартів інших країн без запровадження власних технічних регламентів. Тобто держава залишає все більш незахищеним споживача від недоброякісної і небезпечної продукції. Скасований принцип раптовості ринкового нагляду, законодавство стало більше лояльним до підприємців, а споживач все більше залишається зі своїми проблемами на одинці. 

 

Все більше лунають пропозицій по скороченню державних органів по захисту прав споживачів, а розгляд скарг передавати на розгляд судів, що на сьогодні при існуючій не розвинутій доказовій базі унеможливлює захист прав людини на безпечне та якісне життя. 

Не зрозумілими були кроки держави по реформуванню сфери технічного регулювання та захисту прав споживачів. Не було ефективного діалогу в трикутнику «влада-бізнес-споживач».           

 

Слід нагадати, що до 2000 року функціонували  Держстандарт і Держспоживзахист – два органи центральної виконавчої влади. Потім вони були ліквідовані, а функції передані до Мінекономіки. В 2002 році був знову утворений, але вже новий орган, Держспоживстандарт зі спеціальним статусом, в якому об’єднали функції Держави щодо стандартів і захисту прав споживачів, вийшовши на прогресивну модель ISO «Стандарт для споживача!». Час довів ефективність цієї моделі, як в країні так і за її межами. 

 

У 2005 році Держспоживстандарт ліквідують і через деякий час  поновлюють. У кінці 2010 року його знову ліквідовують і «створюють» Державну службу технічного регулювання (ДСТР). При цьому “завис” у повітрі захист прав споживачів. Не створивши ще ДСТР, як її на початку 2011 року також ліквідовують, а Держспоживстандарт реорганізовують у новий орган: Державну інспекцію захисту прав споживачів та ринкового нагляду - «Держспоживзахист». При цьому забули про технічне регулювання, тобто функції Держстандарту, метрології та сертифікації, залишили їх малокерованими.

 

Як бачимо, реформування органів державної влади у сферах захисту прав споживачів та технічного регулювання як інструменту такого захисту  протягом останніх семи років не послідовне і без наукового підґрунтя , а часто і без зрозумілої суспільству логіки. Все це нагадує броунівський рух. 

 

Сьогодні Уряд почав застосовувати послідовні кроки щодо підвищення якості і безпеки життя своїх громадян. За пропозицією ВГО «Союз споживачів України» (Голова правління Л.С.Школьник, він же радник Прем’єр – міністра України) створена Координаційна рада з питань безпеки та якості життя людини як консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України за участі інститутів громадянського суспільства, створена Державна Академія з питань технічного регулювання та якості в м.Одеса в структурі Міносвіти. Урядом проведено ряд перевірок і нарад з питань якості та безпеки життя громадян. Готуються зміни в організаційно – управлінській структурі центральної влади і законодавчій базі.  Відповідно адекватно реагують на ці події центральні та місцеві ЗМІ. Розширяються повноваження і можливості громадських організацій. Ми ці дії вітаємо. Адже негараздів у сферах життєдіяльності людини – охороні здоров’я, захисті прав споживачів, технічному регулюванні тощо  – накопилось як при старій, так і вже при новій владі чимало. 

 

Так, за даними Рахункової палати, чиновниками та посадовими особами Державна програма зі стандартизації та гармонізації (2006-2010 рр.) провалена. Укладання договорів з міжнародними організаціями щодо визнання результатів вимірювання та оцінки відповідності вітчизняних акредитованих органів іншими країнам світу Національним агентством з акредитації України (НААУ) також провалено. В 2011 році при наявності коштів не гармонізовано ні одного стандарту. Загострились стосунки в споживчих технічних питаннях з Росією.

 

Державні акредитовані випробувальні лабораторії почали залишатись без належного використання, навіть в прикордонних областях. Держава вже тривалий час чекає інвентаризації своєї власності (стандартів), а виробники, імпортери, експортери та випробувальні лабораторії - публікацію усіх гармонізованих стандартів, які слугують доказовою базою виконання вимог технічних регламентів, яких як і гармонізованих  стандартів  розроблено обмаль. 

 

В Україні на виробництві харчових продуктів діють понад десять тисяч технічних умов (ТУ), що майже на порядок більше, чим національних стандартів і які часто-густо відрізняються від них в гіршу сторону і створюють проблеми при проведені імпортних операцій. Ще один парадокс: сертифікацію скасовуємо, переходимо на оцінку відповідності і не відомо до чого цю оцінку прирівнювати. Взагалі відміна сертифікації імпортованої продукції особливо продуктів харчування – це великі проблеми на споживчому ринку країни. Щоб вітчизняним товаровиробникам потрапити на європейські ринки, необхідно мати чимало сертифікатів, в той же час до нас потрапляє увесь непотріб з інших країн. 

 

Відомо, що до України, як держави третього світу, надходять ті продукти, які не відповідають міжнародним стандартам і заборонені в інших країнах, де їх виробляють. От так наш споживчий ринок, в тому числі і криворізький, який інтегрований в всеукраїнський ринок поступово перетворюється у смітник.

 

Біля 80 відсотків перевірених в 2011 році продуктів харчування не відповідають вимогам нормативних документів. На ринку підробки горілки складають біля 50, вина-60, коняку-80, віски-90 відсотків. Ринок заполонили порошкові вина. В супермаркетах торгують продуктами з простроченими термінами вживання, переклеюють цінники і видають споживачам недостовірну інформацію через рекламу. В молочній та м’ясній продукції присутні замінники з ГМО. Останні події в супермаркеті м. Донецька з продажем прострочених продуктів харчування, які виявили журналісти як споживачі, хороший урок і для криворізького бізнесу. Громадське харчування та ресторанний бізнес не завжди якісні і безпечні. Мають місце масові отруєння споживачів, в тому числі і дітей. Смертність від отруєнь в країні перевищує число смертей у виробництві  в чотири, а в ДТП - в два рази.

 

Президент України В.Ф.Янукович також ефективно  відреагував на ці недоліки  при проведені реформ про що свідчить його нещодавній Указ від 12.03.2012 р № 187/2012 про «Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014рр «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Він передбачив усунення цих проблем і проведення ряд організаційних та кадрових заходів до осіб які не забезпечують дієвого впровадження реформ. Тепер слово знову за Урядом і суспільством.  Адже в такій ситуації, коли в країні людина не стала ще  головною фігурою для захисту державою, суттєво зростає роль і самого споживача в захисті своїх прав, та його громадських організацій.

 

А тому  тема сьогоднішньої  конференції щодо «Формування світоглядної культури молодої особистості» і як споживача  в сучасних ринкових умовах надзвичайно актуальна. Перш за все молода людина повинна впевнено усвідомлювати що саме вона як споживач є головним інвестором як вітчизняного товарного виробництва для споживчого ринку, так і імпорту.

По-друге, що ринкова економіка вимагає освіченого споживача, який би був цивілізованим покупцем і вмів впевнено захистити свої права в разі потреби. Адже не доброчесний продавець відчуває завжди різницю між освіченим і не освіченим покупцем, останнього легше обдурити. А в умовах конкуренції  боротьба за споживача завжди загострюється. Витрачаються великі кошти на рекламу, іноді щоб споживача ввести в оману. Тому сучасна молода людина повинна все життя вміти навчатись самостійно як споживач, вивчати властивості товарів, робіт, послуг, вміти відрізняти якісне від підробок, повинна бути освіченим покупцем. Розбиратись в штрих – кодах, як вибирати якісний товар, яку інформацію вимагати у продавця, і що робити у разі порушення правил торгівлі або прав споживача.

 

Шахраї на споживчому ринку мають успіхи, як правило у безпринципних, малоосвічених споживачів. Інколи ведуть себе брутально, порушуючи закони. Тому використовуючи європейський досвід, український споживач повинен стати  нетерпимим до порушень і про них невідкладно повідомляти контролюючі, наглядові або правоохоронні органи в доступний спосіб з думкою про свій громадянський обов’язок. 

 

Нового підходу вимагає просвітницька діяльність серед дітей, робітничої та студентської молоді в закладах освіти та на виробництві. Міська рада Кривого Рогу в 2011 році видала хороший «Довідник споживача». Усі директора навчальних закладів його отримали. У ньому достатньо закладено популярних знань. Питання стоїть в тому, щоб по ньому навчити молодь та дітей бути освіченими покупцями та захищати свої споживчі права. Є і інша методична і просвітницька література Міністерства освіти, науки та спорту. Широкі можливості відкриті в мережі Інтернет.  В школах міста така робота уже ведеться, що  добре сприймається учнями. Треба зазначити, що в криворізькій владі традиційно завжди, незважаючи на негаразди з законодавчою базою, в пріоритетах  роботи була людина, якість її життя. Такою вона залишається і на сьогодні. В органах місцевого самоврядування на всіх рівнях створені спеціальні органи по захисту прав споживачів. Запроваджуються системи якості як в сфері управління, так і на виробництві споживчих товарів. В місті з 2010 року діє довгострокова програма з захисту прав споживачів. 

 

Ще в 1918 році на зорі радянської влади випускалась популярна література для населення щодо фальсифікату харчових продуктів, відкривались лікбези. Зараз можливості набагато більші. В місцевої влади і промисловців стали в полі зору харчування та питна вода в навчальних закладах, на виробництві. Тут багато проблем з їх  якістю та безпечністю. Якість води в житлово-комунальних мережах також не відповідає європейським стандартам, а інколи небезпечна для споживання. Існують давнішні проблеми з екологією. І влада міста тут також демонструє сучасні підходи по підняттю їх якості.  

 

Але кожна молода людина повинна усвідомити: «Щоб якісно та безпечно жити – вона в сучасному світі сама повинна навчитися захищати свої споживчі права!». Споживча політика - це тільки один із сегментів сьогоднішньої цілісної світоглядної  культури, але він дуже важливий на шляху розвитку громадянського суспільства, яке розбудовує Україна, на шляху побудови правової  держави".

 

Для споживачів
Від якості влади - до якості життя!
Знак якості Знак якості
Знак антиякості Знак антиякості
Опитування
Чи захищає влада ваші споживчі права?