Головна|Новини

Д.П.Степанюк. Зрада споживачам чи некомпетентність влади?

16.03.09

27 лютого 2009 року відбулося розширене засідання Колегії Держспоживстандарту України, який є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності.

Здавалось би, кого з нас, споживачів, не могла зацікавити така подія, особливо з урахуванням того факту, що від розмов та рішень цього консультативно-дорадчого органу,  вже давно не має результатів. Її рішення й рекомендації не виконуються, правдиво не висвітлюються у ЗМІ, а власне засідання проводяться раз на півроку. Хоча в Положенні про Колегію Держспоживстандарту, затвердженого 11 березня 2008 року, чітко прописано, що організаційною формою її роботи є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на місяць. Вже стало зрозуміло, що для керівництва Комітету цей орган став серйозним тягарем, який й «кинути» не можна, і «нести» не зручно. Останнє розширене засідання Колегії, що було проведено у липні 2008 року, запам’яталося усім її членам гучними заявами про порушення у сфері сертифікації дорожньо-транспортних засобів. Низка публікацій в ЗМІ, зацікавленість цією темою правоохоронних органів, листи до Кабміну щодо непрофесійної політики керівництва Держспоживстандарту, яка приводить до збитків державі - все це всерйоз «злякало» перших осіб Комітету та їхніх патронів. Інакше, як оцінити піврічні канікули Колегії та розмови у кулуарах, що склад цього органу вже давно пора міняти. Що ж, є ще члени, яких в руках утримувати важко й контролювати не можливо.

Але, повернемося до довгоочікуваної Колегії 27 лютого (річниця призначення на посаду Голови), одним із питань якого було «Звіт про роботу Держспоживстандарту за 2008 рік та завдання на 2009 рік». От, що вражає, так це актуальність поставлених питань. Погодьтесь, березень місяць на носу, а Держспоживстандарт тільки звітує про свою роботу за минулий рік і ставить завдання на наступний. Втім, таке, м’яко кажучи, непорозуміння, не завадило заступнику Голови Комітету, професору, доктору економічних наук (!) Д.І.Олійник із гордістю звітувати, що за рахунок збільшення обсягів виконаних робіт (невже через збільшення цін за послуги?) в системі Комітету немає заборгованості по заробітній платі, середній рівень якої складає 2885 грн. на місяць, що на 28% перевищує рівень заробітної плати у 2007 році. Було також повідомлено, що із Держбюджету України для виконання завдань та функцій в межах бюджетних програм Комітету було виділено 70 млн.грн. Зокрема: на утримання центрального апарату та територіальних управлінь скеровано 37,7 млн.грн., що на 46,7% перевищує рівень 2007 року; на виконання науково-дослідних та конструкторських робіт профінансовано 28,6 млн.грн, що на 28,2% вище показника 2007 року. В 2008 року до територіальних органів захисту прав споживачів звернулося 29,5 тис.громадян, 79% вимог яких задоволено і на 11,2 млн.грн. повернуто коштів за неякісну продукцію (товари, роботи, послуги). Аналізуючи ці показники, цілком логічно зробити висновок, що система Держспоживстандарту вкрай потрібна споживачам, а держава на її утримання та фінансування держзамовлень виділяє чималі кошти. Але, як кажуть у народі, «кохання і грошей не буває багато», можливо, тому у доповіді Д.І.Олійник звучала тема браку коштів і в той же час не було надано оцінки ефективності їх використання. Саме на це і звернули свою увагу члени Колегії та висловили невдоволення тим, що навіть невеликі кошти деякими підрозділами Комітету були не освоєні при загальному дефіциті. Жодного слова не прозвучало і про невикористані резерви в діяльності цього органу. Не пояснило керівництво і факт тривалої відсутності засідань Колегії. Зрозуміло, що на цьому тлі марними були очікування деяких членів Колегії відповідей на низку питань. Наприклад, як керівники Комітетом дотримуються присяги державного службовця і чи не зловживають вони своїм службовим положенням? чи ліквідовані кримінальні здирницькі схеми за рахунок споживачів та чи не здійснюється відволікання коштів з державних підприємств, на що неодноразово звертали увагу контролюючі органи та Уряд країни? чому кандидатури на керівні посади  не погоджуються з членами Колегії, відповідно до наказу цього органу? чому роками не призначаються на вакантні посади керівники територіальних управлінь, а працівники сотнями попереджаються про звільнення при зміні назви вивісок на будівлях? чому звільняються з посад одинокі матері з малолітніми дітьми, а керівники Комітету, маючи вищу юридичну освіту, свідомо не захищають їх права? як розуміти призначення Т.В.О. сторонніх осіб, що не передбачено кодексом про працю? чи виконуються рішення судів? в чому причина плинності кадрів, особливо керівників у центральному апараті? чи не порушуються принципи справедливості при заохоченні працівників, і чи не отримують винагороди тільки керівники і яка роль при цьому бухгалтерії? чи їздять у закордонні відрядження за рахунок бюджету або підприємств сторонні особи? чому всупереч вимог Уряду немає прозорості при прийнятті наказів стосовно мільйонів споживачів? який стан виконання приписів контролюючих та правоохоронних органів з додержання законності при сертифікації товарів, робіт, послуг, у тому числі дорожньо-транспортних засобів, і чи немає тут зловживань, хабарництва та корупції, про які повідомляла СБУ? чи законно орендується державне майно і чи сплачуються комунальні платежі наближеними орендарями? чи повертаються державі нанесені збитки? чому наукові установи Держспоживстандарту перестали бути головними в багатьох напрямках, як їм виживати при відсутності додаткових надходжень, і чи немає тут прихованого наміру довести їх до банкрутства з метою “прихватизації” як це вже було? Тоді хто цей “прихватизатор”? Невже знову повторюється історія з приміщенням по вулиці Воровського? Яка ефективність виділення із наукової установи Держреєстру “УкрСЕПРО” і чи не призведе це до втрати робочих місць в цій установі? І чи це не зроблено для задоволення забаганок керівника Комітету і вже настав час втрутитись ГоловКРУ та Генпрокуратурі? Як склалися справи з використанням службового автотранспорту керівниками при загальному скорочені витрат, і де стоять на обліку ці авто? За які кошти утримується персонал по обслуговуванню держслужбовців, що не передбачено Держбюджетом і заборонено Законом? Невже за рахунок підприємств та гаманця споживачів? Чому застосовується зворотна дія актів у часі всупереч вимогам ст.58 Конституції України? Чому не працює Координаційна Рада по захисту прав споживачів при Кабінеті Міністрів. членом якої є Голова Комітету і який стан в роботі відповідних рад на місцях? Всі ці питання пошепки обговорювались в кулуарах і цікавили присутніх! Але відповіді на них доповідач не надав, це, як кажуть, залишилось за “кадром”. Поширюється думка, що Конституція та Закони України написані не для теперішнього  керівництва  Комітетом. Що управління відбудеться як хочеться, а на як Закон велить.

В той же час склалося і враження, що в Комітеті кругова порука і що Д.І.Олійник, перманентно перебуваючи у віртуальному, відірваному від реалій світу, робила доповідь сама для себе. Адже не було у звіті головного – аналізу стану справ на споживчому ринку країни і як бути. Саме те, що турбує сьогодні кожного з нас. Залишилося поза увагою доповідача і такі питання, як, чому з ринків України сотнями тонн вилучаються небезпечні для споживання м’ясопродукти і чи вони утилізуються?. Не йшлося і про стан справ на ринку нафтопродуктів, у житлово-комунальній сфері та сфері послуг, у т.ч.банківській. Як справи з грішми підприємств системи Держспоживстандарту в проблемних банках і там, де по «рекомендації» відкриті рахунки? В доповіді не були сформульовані завдання щодо виконання рішень Уряду в кризовий період з метою недопущення втрати робочих міст в системі Держспоживстандарту, його наукових установах. Члени Колегії не почули про затверджені в Держбюджеті показники фінансових планів підприємств на кризовий рік при скорочені обсягів надання послуг. Невже їх приріст планується на 70% за рахунок збільшення вартості послуг, як це було в минулому році? Нічого не йшлось у доповіді і про соціальний захист понад 8000 тисяч працівників системи.

Все відбувалося навпаки, як у королівстві кривих дзеркал. Пафосна атмосфера, тези про те, що система працює добре, а всі її працівники, заслуговують на заохочення, а деякі і звання “Герой України”. Можливо і так. Тільки виникає питання - чому Президент України відзначає багатьох, навіть посмертно, а живих із Держспоживстандарту не нагороджує, незважаючи на постійні подання Голови протягом року? Відповіді нема. А може вона лежить не в соціально-економічній, а в політичній діяльності керівництва, в невиконанні доручень Глави держави посадовцями Комітету, зловживання владою та порушенням ними присяги держслужби?

Втім, навряд чи таке положення може задовольнити інститути громадянського суспільства, до яких відносяться громадські організації та ЗМІ. До речі, саме вони неодноразово звертали увагу на той «безлад», який триває протягом останніх років в системі Держспоживстандарту. Викликає обурення й те, що до цього часу в Україні так і не прийнято Державну цільову програму захисту прав споживачів, яка мала бути розроблена відповідно до Указу Президента України В.Ющенка ще чотири роки тому, але чиновники, які торпедували її прийняття, так і не понесли за це відповідальність. Це питання виникло і у членів Колегії. Звучали пропозиції дати оцінку діям деяких посадовців Держспоживстандарту, кваліфікувавши їх як «зрада національних інтересів України».

Хотілось учасникам засідання Колегії почути і про Стратегічну програму Партії захисників Вітчизни, якій, начебто, було доручено Кабінетом Міністрів України здійснювати керівництво Держспоживстандартом. Так, може, цієї програми взагалі не існує? А якщо так, то чим же у своїй діяльності керується Голова Комітету Л.В.Лосюк, яка очолює секретаріат цієї партії? Як бути з партійним гаслами «Я мзду не беру! Мне за державу обидно!» при існуючій корупції і які при цьому завдання посадовців?

Однак, правду говорять, що кращий захист – це напад, що і було продемонстровано членам Колегії. Вперше на її засіданні звучали вислови про якихось ворогів, які заважають діяти чиновникам системи (?!). Дозвольте, панове, це ж вам не базар і не з’їзд політичної партії, коли можна шукати ворогів. Держспоживстандарт України - це державна установа, яка утримується за податки громадян, її не можна приватизувати на “трьох”, як би це комусь не хотілось. Врешті, оголошення ворогів не відбулося. Втім, не здивуюсь, якщо такими ворогами найближчим часом в Комітеті почнуть називати  платників податків і споживачів країни, які хочуть жити в якісному світі, яких  отруюють, зневажають, порушують людські права на безпеку їх життя та здоров’я.

У зв’язку з викладеним, правління ВГО «Союзу споживачів України», керуючись ст.42 Конституції України та ст.25 Закону України «Про захист прав споживачів» звернулось до керівників державної влади різних рівнів, у тому числі Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя, органів самоврядування  із наступною заявою:

«Держспоживстандарт України, зраджуючи інтереси споживачів держави, за підтримки Мінекономіки звернувся до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо перенесення прийняття Державної цільової програми захисту прав споживачів, яка була подана Уряду на затвердження. Керівництво Комітету здійснило такі дії, прикриваючись пунктом 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 року №1036 «Деякі питання оптимізації бюджетного процесу», в якому передбачено, що до стабілізації економічної ситуації в країні тимчасово припиняється підготовка проектів нових державних цільових програм, або внесення змін до діючих цільових програм, що потребують додаткового фінансування з державного бюджету. Такий підхід органу центральної виконавчої влади є антиконституційним і протирічить в першу чергу статті 42 Основного Закону, яка у жодному разі не позбавляє державу «захищати права споживачів, здійснювати контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг  і робіт, сприяти діяльності громадських організацій споживачів».

Правління вважає, що значні можливості для захисту прав споживачів є не тільки в бюджетному забезпеченні, а й у політичній волі і в організаційно-технічних заходах органів влади. Мається на увазі такі інструменті впливу та засобів вирішення проблем, як: сесії рад депутатів усіх рівнів; засідання колегій, виконкомів, постійних комісій, координаційних рад; робота правоохоронних та контролюючих органів по забезпеченню виконання законів та рішень Уряду у напрямку захисту прав споживачів. Дуже ефективними є і публічні висвітлення стану справ у цій сфері на прес-конференціях, круглих столах, на шпальтах газет, телебаченні, інше. Для всієї цієї діяльності в державі є достатньо правової бази і вже виділено відповідне фінансування.

Зважаючи на те, що ринок країни в кризовий період інтенсивно наповнюється контрафактною, небезпечною для життя і здоров’я продукцією, у тому числі і медичного призначення, продовжуються некеровані процеси в наданні споживачам фінансових та банківських послуг, порушення у будівельній сфері, звертаємося до Кабінету Міністрів України, правоохоронних та контролюючих органів, місцевих органів влади та координаційних рад на місцях із закликом - вжити відповідних заходів для посилення захисту прав споживачів з використанням у повній мірі наявних правових, організаційних та технічних можливостей, передбачених законами України та профінансованих захищеними статтями бюджетів».

Також інформуємо Президента України, Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, правоохоронні та контролюючі органи як в центрі, так і на місцях, Федерацію профспілок України, ЦК профспілки машинобудівників, споживачів країни, що при Держспоживстандарті, всупереч пропозиціям контролюючих органів та доручень Уряду, власних наказів Комітету, з метою залучення додаткових коштів, реанімовано Спілку «Рада технічного регулювання», до складу якої входять підпорядковані головні державні інспектори з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил з усіх регіонів країни, в тому числі Криму, міст Києва та Севастополя. Саме державним інспекторам не за рахунок особистих статків, а за рахунок споживачів та трудових колективів передбачається під виглядом “добровільних” внесків поповнювати рахунки Спілки, «освячених» дозволами самого Головного державного інспектора країни або його заступників. І, не дай Бог,”добровільно” їх не сплатити! Ревізійна перевірка з метою винесення догани або розриву контрактів під різними причинами інспекторам буде забезпечено. Розміри цих внесків вимірюються сотнями тисяч гривень для кожного держінспектора. Отака “демократія” в цьому органі центральної виконавчої влади!

Що ж, мабуть, десятків мільйонів коштів, передбачених Комітету Держбюджетом, дійсно не вистачає. А тому, споживачі, працівники підприємств Держспоживстандарту – будьте пильними! Ваші права і гаманці в небезпеці! Вас зраджують і грабують! Для споживачів влада стає ворогом! На цьому було наголошено і учасниками круглого столу 10 березня 2009 року «Хто захистить права споживача в умовах фінансово-економічної кризи?»

Член Колегії Держспоживстандарту України,

Заступник Голови правління ВГО «Союз споживачів України»

Народний депутат України другого скликання

Дмитро Степанюк
 

13 березня 2009 р.
 

Для споживачів
Від якості влади - до якості життя!
Знак якості Знак якості
Знак антиякості Знак антиякості
Опитування
Чи захищає влада ваші споживчі права?