Обмеження на проведення перевірок бізнесу запроваджено урядом 13 серпня 2014 року. Спочатку ця заборона мала діяти до 31 грудня 2014 року. Проте потім її подовжили до 20 червня 2015 року. Таке рішення ухвалили задля зменшення тиску контролюючих органів на бізнес. Щоправда, на думку представників бізнесу, це сприяє поширенню контрафактної продукції. 

— Відповідальний бізнес зацікавлений, щоб нові стандарти та регламенти, які ми приймаємо у зв’язку з євроінтеграційними процесами, виконувати, — каже президент Української асоціації «Укрелектрокабель» Анатолій Пушкар, — а також щоб існувала сучасна європейська модель контролю. Нині за браком державного нагляду виробники низькоякісної продукції мають змогу отримати конкурентні переваги на ринку.

Експерти із захисту прав споживачів б’ють на сполох: на їхнє переконання, через мораторій перед усім страждають звичайні покупці. Адже їм навіть нікому поскаржитись, якщо їх обдурять. А дурять останнім часом дедалі частіше.  

Водії не знають, кому скаржитися на неякісне пальне. Фото Володимира ЗAЇКИ
Водії не знають, кому скаржитися на неякісне пальне. Фото Володимира ЗAЇКИ

 

— Після введення мораторію на проведення перевірок бізнесу ситуація на споживчому ринку істотно погіршилася, — впевнений заступник голови правління Союзу споживачів України Олег Цільвік. — Дуже складно пояснити водіям, які купують низькоякісне пальне, а потім ремонтують авто за власні кошти, чому держава не захищає їхніх прав. Адже в статті 42 Конституції України записано, що держава захищає права споживачів. Тож чому нині не можна звернутися до держави, щоб вона виконувала свої обов’язки?

Обурює захисників споживачів і те, що в законі, який вносять на розгляд парламенту, передбачено продовження мораторію на перевірки суб’єктів господарювання до 2019 року.

— Це знущання з українців, — переконує Олег Цільвік. — Брак державного контролю призводить до загострення недобросовісної конкуренції. А контрабанда, яка колись була на ринку, тепер здебільшого заміняється вітчизняним фасильфікатом. Ось приклад недавніх досліджень ринку цементної продукції: кожен другий мішок фасованого цементу — фальсифікат. Майже 80% віконної продукції, яка потрапляє до нас, низькоякісна. Без держконтролю позбутися такої продукції на ринку неможливо. Тому ми не раз зверталися до уряду із проханням відновити перевірки, оскільки це дасть змогу споживачеві в законний спосіб реалізовувати свої права. 

Щоправда, нині обдурений споживач може звернутися для захисту своїх прав до суду. Проте тут є істотне «але»: зазвичай дурять споживачів великі виробники, а в них чималий штат «зубатих» юристів, і боротися з ними в судах звичайній людині непросто. Звісно, можна залучити хорошого приватного адвоката, та його послуги коштуватимуть більше, ніж куплена неякісна річ.

— Мораторій негативно відобразиться на якісній складовій споживачів послуг, — роз’яснює адвокат Лариса Криворучко, — що поступово призведе до систематичного погіршення рівня життя населення, зловживання правилами торгівлі.

Експерти мають рацію: контроль за товарами має бути. Проте навряд чи такий, як раніше: тоді підприємство офіційно попереджали про прихід перевіряючих за… 10 днів. Ще один мінус колишніх перевірок — здебільшого досліджували маркування та упаковку, а не якість продукції. Тож було б добре, аби в майбутньому контролери зосередилися на якості товарів, а не його обгортках.