Головна|Новини

ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА В УКРАЇНІ ПОГІРШИЛАСЯ. ОГЛЯД ОСНОВНИХ ІНДИКАТОРІВ ЗА 2015 РІК

04.09.16

Продовольча безпека – постійна здатність держави
та суспільства забезпечувати доступність
продуктів харчування для всього населення у
кількості та якості, що необхідні для здорового та
активного життя.

Економічний дискусійний клуб здійснив оцінку рівня продовольчої безпеки України у 2015 році на основі індикаторів, якими оперує Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), а також Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання продовольчої безпеки» від 05.12.2007 № 1379.

Індикатор: Добова енергетична цінність раціону людини.

У 2015 році середньодобова поживність раціону українця скотилася до рівня початку двохтисячних. Так, за даними статистики, у минулому році в середньому українці споживали 2799 ккал на добу, або на 140 ккал менше, ніж роком раніше. Але є і оптимістична новина. Калорійність раціону у минулому році на 12% перевищувала встановлений критичний (пороговий) рівень[1] для цього показника − 2500 ккал на добу.

Як і у попередні роки, переважно свої потреби у їжі українці задовольняли за рахунок продуктів рослинного походження – 72%. Лише 28% середньодобового раціону забезпечувалося за рахунок споживання продукції тваринництва, що майже у 2 рази менше від необхідного для здорового харчування рівня (55%). Порівняно з 2014 роком кількість калорій, яку споживало населення у вигляді харчових продуктів тваринного походження, зменшилася на 3,9%.

Щодня житель України споживав в середньому 84 грами протеїнів, або на 18% менше середнього рівня розвинених країн (103 грами на добу)[2].

Індикатор:  Достатність споживання окремого продукту. 

Оптимальною вважається ситуація, коли фактичне споживання продуктів харчування особою впродовж року відповідає рекомендованій нормі[3], тобто коефіцієнт співвідношення між фактичним і раціональним споживанням дорівнює одиниці.

У 2015 році  середньодушове споживання лише по трьох найменш вартісних групах (хліб та хлібопродукти; овочі та баштанні; картопля) досягло, або перевищило рекомендований рівень.

(на особу на рік, кілограмів)

По інших групах коефіцієнт достатності споживання був меншим одиниці. Особливо суттєве відставання відмічається по продукції тваринного походження та плодово-ягідній продукції. Так, рекомендований рівень по м’ясу забезпечено на 64%, молоку – на 55%, рибі – на 43%, плодах та ягодах – на 57%.

На фоні падіння наявних реальних доходів населення у 2015 році на 22,2% відбулося зменшення середньодушового споживання у всіх без виключення групах продовольства. Зокрема, споживання молока упродовж минулого року скоротилося на 12,9 кг, м’яса – на 3,2 кг, риби – 2,5 кг на особу на рік. 

Споживання основних видів продовольства у 2015 році у розрізі регіонів

(за даними Держстату)

(на одну особу за рік; кілограмів, штук)

Індикатор: Щільність автомобільних доріг.

Індикатор щільності автомобільних доріг використовується ФАО для оцінки фізичної доступності продовольства для населення. Чим вища концентрація доріг на одиницю площі, тим легше забезпечити доставку продовольства у будь-який куточок країни.

В Україні у 2015 році на 100 кв. км площі припадало 28 км автодоріг, що є одним із найнижчих показників серед європейських країн.

 

Індикатор:  Економічна доступність продуктів харчування.

У 2015 році загальні сукупні витрати одного домогосподарства[4] складали 4951,99 гривні на місяць, із яких на харчування спрямовувалося 2708,53 гривні.

Отже, індикатор економічної доступності становив 54,7% при його 60-ти відсотковому граничному критерії.  Порівняно з 2014 роком даний показник погіршився на 1,1 відсоткових пункти.

Якщо ж брати до уваги не загальні, а лише споживчі сукупні витрати домогосподарств[5], то частка витрат на продукти харчування становила 58,9%.

У загальній структурі витрат на продукти харчування найвищу питому вагу займали витрати на: м'ясо і м’ясопродукти – 23 відсотка (613 грн. на домогосподарство на місяць), хліб і хлібопродукти – 15 відсотків (411 грн.), молоко і молочні продукти – 13 відсотків (346 гривень).

У регіональному розрізі найменшу частку на продукти харчування від  загальних сукупних витрат – 48,1% − витрачали домогосподарства Запорізької області. Натомість домогосподарства Донецької області на продовольство витрачали 61% від усіх свої сукупних витрат, що  на один відсотковий пункт перевищує встановлений граничний критерій для цього індикатора.

Якщо порівнювати питому вагу витрат на харчування в Україні, з аналогічними показниками у країнах ЄС і США, то  ситуація виглядає вкрай песимістично.

У ЄС-28 витрати на харчування не перевищують 12,3% від усіх споживчих витрат, у США становлять менше 10%. Навіть у Росії цей показник складає 33,9%.

Індикатор: Диференціація вартості харчування за соціальними групами.

У 2015 році 20 відсотків домогосподарств з найбільшими доходами в середньому витрачали на харчування 3298,68 гривні на місяць, а 20 відсотків домогосподарств з найменшими доходами –2228,44 гривні.

(в середньому на місяць на  особу; кілограмів)

Коефіцієнт диференціації вартості харчування за соціальними групами становив 1,48 проти 1,50 у 2014 році. Найбільша диференціація у споживанні у межах вищого та нижчого квінтилів спостерігалася по продукції тваринного походження (м'ясо, риба молоко), а також фруктово-ягідній групі.

Індикатор:Продовольча незалежність за окремим продуктом.

Задоволення потреб населення у продовольстві, у межах його купівельної спроможності, у 2015 році, як і у попередні роки, забезпечувалося, в основному, за рахунок продукції вітчизняного виробництва.

Водночас  по двох групах продовольства частка імпорту перевищувала встановлений 30-ти відсотковий граничний критерій для цього індикатора. Найвищий рівень імпортозалежності – 65 відсотків − відмічався по групі "риба і рибопродукти", оскільки 90 відсотків імпортних поставок припадає на види риб, які видобуваються виключно у водах морських економічних зон інших держав, що пов’язано з особливостями їх біологічного циклу.

Перевищення граничного критерія по групі "олії рослинні", обумовлено імпортом тропічних олій (пальмова та кокосова олії займають понад 90% імпорту), які користуються активним попитом у вітчизняних виробників харчової промисловості. 

Слід зауважити, що у 2015 році порівняно з попереднім, відбулося скорочення частки імпорту практично у всіх групах продовольства, навіть у тих, де зазвичай був високий процент імпорту. Мова йде про групу "фрукти та ягоди", де в останні роки імпортозалежність, за рахунок ввезення екзотичних плодів,  культивування яких не властиве для Україні, перевищувала 35%. Проте, у даному випадку це не є позитивним сигналом. Скорочення імпорту відбулося за рахунок зменшення загального споживання продовольства українцями, обумовленого суттєвим падінням купівельної спроможності.

 (тис. тонн, у перерахунку на основний продукт)

                          */розрахунково

 

ВИСНОВКИ

У 2015 році зафіксовано погіршення стану продовольчої безпеки практично за всіма принциповими індикаторами:

знизилася середньодобова калорійність раціону українців до 2799 ккал, що відповідає рівню початку двохтисячних років;

зменшилося фактичне середньодушове споживання продуктів харчування населенням у 7 із 10 основних   продовольчих груп. При цьому основне скорочення споживання відбулося за рахунок продукції тваринного походження (м'ясо, молоко, риба, яйця), частка якої у загальній калорійності раціону становить 28% при необхідних для збалансованого харчування 55%;

погіршилася на 1,1 відсотковий пункт економічна доступність населення до продовольства. Частка витрат домогосподарств на продовольство у загальних сукупних витратах досягла 54,7 відсотка, що у 3-5 разів перевищує аналогічні показники країн ЄС.

Певним позитивом можна вважати, що все таки задоволення потреб населення у продовольстві, у межах його купівельної спроможності, забезпечувалося, в основному, за рахунок продукції вітчизняного виробництва.

 

 

_____________________________________________________________

[1] граничний (пороговий) рівень індикатора, що є межею, поза якою продовольча безпека у країні вважається під загрозою;

[2] за даними публікації « FAO - FOOD SECURITY INDICATORS», лютий  2016 р.;

[3] рекомендовані норми споживання основних виді продуктів харчування у межах встановлених продовольчих груп, визначаються  МОЗ України; 

[4] у 2015 році середній еквівалентний розмір домогосподарства становив 2,11 особи

[5] Сукупні витрати складаються з суми споживчих та неспоживчих сукупних витрат. Сукупні витрати включають фактично сплачені грошові витрати домогосподарства, вартість натуральних надходжень, суми пільг та безготівкових субсидій.  Вартість подарованих домогосподарством родичам та іншим особам продуктів харчування, отриманих з особистого підсобного господарства, включається до сукупних витрат у зв’язку з постійним характером цієї допомоги.

Споживчі сукупні витрати складаються з грошових витрат, а також – вартості спожитих домогосподарством продовольчих товарів, отриманих з особистого підсобного господарства та в порядку самозаготівель або подарованих родичами та іншими особами, суми отриманих пільг та безготівкових субсидій на оплату житла, комунальних продуктів та послуг, суми пільг на оплату телефону, проїзду в транспорті, туристичних послуг, путівок на бази відпочинку тощо, на оплату ліків, вітамінів, інших аптекарських товарів, медичних послуг

Неспоживчі сукупні витрати складаються з грошових та негрошових витрат домогосподарства на допомогу родичам та іншим особам; витрат на купівлю нерухомості, на капітальний ремонт, будівництво житла та господарських будівель, на купівлю великої рогатої худоби, коней та багаторічних насаджень для особистого підсобного господарства, на придбання акцій, сертифікатів, валюти, вкладів до банківських установ, аліментів, податків (крім прибуткового), зборів, внесків та інших грошових платежів, використаних заощаджень, позик та повернених домогосподарством боргів.

Джерело: Економічний дискусійний клуб

 

Для споживачів
Від якості влади - до якості життя!
Знак якості Знак якості
Знак антиякості Знак антиякості
Опитування
Чи захищає влада ваші споживчі права?